В Україні ця назва знайома далеко не кожному шанувальнику марки. Pleo ніколи не був глобальною моделлю Subaru, адже його головним ринком залишалася Японія. Проте для тих, хто цікавиться інженерною історією бренду, цей компактний автомобіль заслуговує на увагу. Особливо якщо згадати, що під його невеликим капотом могли працювати чотирициліндрові двигуни Subaru, а серед версій були модифікації з механічним нагнітачем і повним приводом.
Що таке kei-car і чому Subaru створила Pleo?
Щоб зрозуміти місце Pleo в історії марки, варто спочатку згадати особливості японського автомобільного ринку.
У Японії існує окрема категорія автомобілів — kei-car. Це компактні транспортні засоби, параметри яких обмежені законодавством. Для легкових моделей цього класу встановлено граничні розміри кузова та робочий об'єм двигуна — до 660 см³. Такі автомобілі мають податкові та інші експлуатаційні переваги, тому десятиліттями залишаються важливою частиною японського автопарку.
Subaru має давню історію в цьому сегменті. Ще у 1958 році компанія представила легендарну Subaru 360, яка стала одним із символів японської автомобільної мобільності. Пізніше з'явилися Rex, Vivio та інші компактні моделі.
У жовтні 1998 року до цієї родини приєднався Pleo. Його концепція звучала як «новий компактний універсал, що виходить за межі звичного уявлення про minicar». Ідея полягала не просто в тому, щоб зробити маленький автомобіль. Subaru хотіла запропонувати місткий, практичний і комфортний транспорт із хорошими ходовими характеристиками.
Pleo отримав п'ятидверний кузов із високим дахом. За зовнішніми розмірами це був типовий представник японського класу kei, але компонування салону дозволяло ефективно використовувати кожен сантиметр простору.
Назва Pleo походить від латинського слова зі значенням «більше», «наповнювати до повноти». У Subaru також пов'язували її з настроєм «Let's play! Let's go!» — своєрідним запрошенням до руху та нових вражень.
Вже в листопаді 1998 року модель отримала нагороду RJC Light Car of the Year. Для новачка в сегменті це було помітним визнанням.
Перше покоління: компактний формат, інженерія Subaru
Перше покоління Pleo випускалося з 1998 до 2009 року. Саме ця модель найбільше цікава з погляду власної інженерної школи Subaru.
Під капотом встановлювали двигуни сімейства EN07 об'ємом 658 см³. І тут є деталь, яка може здивувати тих, хто звик вважати, що японські кей-кари обов'язково мають трициліндрові мотори.
У Pleo використовували рядні чотирициліндрові двигуни. Залежно від версії це були атмосферні або наддувні агрегати, з різними варіантами головки блока та газорозподільного механізму.
Потужність залежала від модифікації. Атмосферні версії мали близько 45 к. с., тоді як найпотужніші модифікації з нагнітачем досягали встановленої для японського класу kei межі — 64 к. с.
Для такого маленького автомобіля пропонувалися різні трансмісії: п'ятиступенева механічна коробка передач або варіатор. Залежно від виконання Pleo мав передній або повний привод.
І це не просто перелік опцій. Уявіть автомобіль завдовжки близько 3,4 метра, з двигуном об'ємом менше ніж 0,7 літра, механічною коробкою та повним приводом. Саме такі поєднання й роблять перший Pleo цікавим представником японської інженерної культури.
Pleo RS: спортивний характер у форматі kei
Окремої уваги заслуговує Pleo RS — спортивна модифікація, яка добре демонструє, наскільки далеко Subaru могла зайти навіть у межах класу kei.
Її двигун EN07X мав чотирициліндрову конфігурацію, 16-клапанну головку DOHC та механічний нагнітач. Потужність становила 64 к. с., а крутний момент у різних специфікаціях і роках випуску — близько 99–103 Н·м.
Для Pleo RS пропонували не лише варіатор, а й п'ятиступеневу механічну коробку. Існували також повнопривідні виконання.
Зовні RS відрізнявся спортивнішим оформленням, а технічна начинка робила його зовсім не звичайним міським автомобілем. За мірками свого класу це був справжній маленький «гарячий» автомобіль.
Цікаво, що Pleo RS продовжував традицію компактних спортивних Subaru, до якої раніше належали, зокрема, Vivio RX-R та інші заряджені кей-кари марки. Звісно, порівнювати їх безпосередньо з WRX STI було б неправильно. Але сама ідея — отримати максимум драйву з мінімального об'єму — цілком вписується в характер Subaru того часу.
Не тільки RS: Nesta, Nicotto та інші версії
Перше покоління Pleo мало доволі різноманітну лінійку виконань.
У 1999 році з'явилася Pleo Nesta — версія з виразним ретро-дизайном. Її легко впізнати за окремою передньою частиною кузова, хромованими елементами та круглими фарами. Nesta пропонувала інший погляд на компактний автомобіль: не стільки спортивний, скільки стильний і трохи ностальгійний.
У грудні 2000 року до модельної родини приєдналася Pleo Nicotto. Її зовнішність була ще більш незвичайною: круглі фари та невелика решітка радіатора створювали характерний «усміхнений» вираз передньої частини.
Крім того, Subaru регулярно оновлювала оснащення та зовнішність стандартного Pleo. Протягом першого покоління автомобіль пережив кілька модернізацій, а також отримував спеціальні комплектації та лімітовані серії.
Це добре показує, наскільки важливим для японського ринку був сегмент компактних автомобілів: навіть невелика модель могла мати власну широку гаму версій.
Друге покоління: інша епоха Subaru Pleo
У квітні 2010 року Subaru представила друге покоління Pleo. І саме тут історія моделі робить важливий поворот.
На відміну від попередника, новий Pleo вже не був самостійною розробкою Subaru. Після посилення співпраці з Toyota та Daihatsu компанія почала використовувати моделі партнерів у своєму компактному сегменті. Друге покоління Pleo стало близьким родичем Daihatsu Mira.
Змінилася сама філософія автомобіля. Якщо перший Pleo був прикладом власного інженерного підходу Subaru до класу kei, то друга генерація робила акцент передусім на практичності, економічності та доступності.
Автомобіль отримав компактний тридверний або п'ятидверний кузов залежно від виконання. Основою стала платформа Daihatsu, а силові агрегати та конструктивні рішення також належали до технічної родини цього виробника.
У 2012 році Subaru офіційно завершила виробництво власних kei-автомобілів у Японії. Відтоді компанія зосередила виробничі потужності на інших моделях, а компактні автомобілі в її японській лінійці надалі значною мірою спиралися на співпрацю з Daihatsu.
Назва Pleo, однак, не зникла одразу: друге покоління залишалося на японському ринку до 2018 року.
Чим Subaru Pleo цікавий сьогодні?
Pleo — це не та Subaru, яку зазвичай уявляють, коли говорять про бренд. Тут немає великого опозитного двигуна, агресивного кузова чи спортивного іміджу. Але є дещо не менш цікаве — можливість побачити, як інженери Subaru працювали з дуже жорсткими обмеженнями.
У першому поколінні компанія поєднала компактний кузов, чотирициліндрові двигуни, варіатор або механічну трансмісію, а також повний привод. А для тих, кому хотілося більшого, запропонувала Pleo RS із механічним нагнітачем.
Це ще й частина ширшої історії Subaru. Упродовж десятиліть компанія розвивала власну лінійку малих автомобілів, не обмежуючись лише звичними для нас моделями. За даними самої Subaru, до завершення виробництва власних японських kei-автомобілів у 2012 році компанія випустила дев'ять моделей цього класу загальним накладом майже 8 мільйонів автомобілів.
Тому Pleo цікавий не лише як рідкісний представник японського внутрішнього ринку. Він нагадує, що історія Subaru значно ширша за знайомі нам Forester, Outback та WRX.
Іноді, щоб побачити справжню інженерну індивідуальність бренду, не обов'язково дивитися на великий автомобіль із потужним двигуном. Достатньо згадати маленький Pleo — автомобіль, у якому Subaru свого часу вмістила чимало власного характеру.
